Ешлі Одрейн. Що не так з моєю матір'ю
Блайт завжди знала, що
материнство не для неї. Але коханий чоловік Фокс мріяв про дитину. І народилася
Вайолет. Чужа та потайна, вона любила тільки тата і відверто неприязно
ставилася до мами. Блайт переконувала себе, що це не так. Проте згодом жінка із
жахом стала помічати, як жорстоко Вайолет поводиться з іншими дітьми, причому
її дії були продумані й розраховані. Фокс запевняв, що Блайт усе вигадує. Може,
жінка божеволіє і їй усе це ввижається? Може, вона погана мати? Ці страхи
начебто притлумило народження сина — її найбільшої радості. Поки не стається
непоправне. Блайт усвідомлює, що не в змозі більше виправдовувати доньку. Як і
себе саму...