«Можливо, знову загримлять гармати…». Василь Симоненко

22 березня до бібліотеки завітали учні 9-А класу спеціалізованої школи № 33 м. Черкаси, яку з Симоненківською  книгозбірнею пов’язує ім’я Василя Симоненка.

Як і юнацька бібліотека, школа з гордістю носить почесне ім’я поета, публіциста, журналіста, якого ми з повним правом називаємо нашим земляком. Адже, саме на Черкащині  остаточно сформувався,  зміцнів і утвердився поетичний талант Василя Симоненка. Тут написано більшість його поетичних творів. Тут місце його вічного спочинку і звідси він пішов у безсмертя.

Долею Василеві було відпущено всього 28 земних літ. Таким і залишився він у пам’яті – молодим, безкомпромісним, поборником правди і добра.

Старшокласники переконалися у тому, що поезія Василя Симоненка  сьогодні надзвичайно актуальна, а назва літературно-мистецької години є свідченням цього. Поет був щиро залюблений у рідну землю, його завжди хвилювала доля України і простих людей. Україна для нього була молитвою, в її імені він жив і з її ім'ям вмирав.

Юнаки і дівчата також дізналися про громадську і журналістську діяльність Василя Симоненка. І хоч скоро виповниться 60 років, як Симоненко відійшов у вічність, але з нами залишилась його палка поезія – проста, зрозуміла і водночас висока.

А до музею Василя Симоненка, який створений при школі № 33, працівники  бібліотеки передали унікальну збірку його поезій «Провесінь надій», кожен вірш якої проілюстрований юними художниками Черкас.