Бонь Наталія Євгеніївна
Письменниця.
Народилася 10 червня 1956 року в с. Дмитрівка Золотоніського району Черкаської області. Закінчила педагогічне училище у м. Новий Буг Миколаївської області, Київський педагогічний інститут, Київську художню заочну школу. Працює практичним вихователем у дитячому садку.
Пише прозові, поетичні та драматичні твори.
Автор збірок поезій для дітей «Для чого сходить сонечко» (2002), «Морозиво в кишені» (2012), «Бізнесбойс із Веселівки» (2019), "НЛО за селом" (2020), "Карамелька" (2020), "Не зламай язичка" (2024), публікацій у пресі.
Переможець конкурсу «Молода короНація» (2018) і Літературного конкурсу творів для дітей "Лоскотон" (2021).
Членкиня НСПУ з 2020 року.
Брукс Тетяна Олександрівна
Прозаїкиня-романістка.
Народилася 16 вересня 1958 року у м. Чугуїв Харківської області. Закінчила Уманське педагогічне училище, Київський національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова за спеціальністю педагог-психолог. Працювала вихователем дитячого садка, методистом, кінологом. З 2005 року по 2017 рік проживала в м. Анкорідж на Алясці (США).
Засновниця Міжнародного літературного проекту для літераторів-початківців «Чер.net.k@» (2017).
Автор книг «Ангел мой» (2012), «Стать человеку пора человечней» (2013), трилогії «Душа»: «Душа» (2014, ел. кн. - 2017, 2018), «Чужой помады след» (2015, ел. кн. - 2017, 2018), «Любовь. Любовь? Любовь!» (2017, ел. кн. - 2017, 2018), «Бережіть янголів своїх» (2015, ел. кн. - 2015), «Гололед» (ел. кн. – 2017, 2018), «Ожеледиця» (2017, ел. кн. - 2017, 2018), «Сказка – ложь?» (ел. кн. - 2017, 2018), «Хеппі-енд» (2019), "Правдива історія про сміливих Того і Болто" (2019), «Хэппи Энд» (ел. кн. - 2020), «Правдивая история о смелых Того и Болто» (ел. кн. - 2020), «Правдива історія про сміливих Того і Болто» (ел. кн. - 2020), "Переможець" (2023), "Інша" (2023), "Чорна зозуля" (2024).
Член американських організацій «Alaska Writers Guild» та «49 Writers».
Лауреат конкурсу, оголошеного з нагоди сторіччя Анкориджа (2014), переможець конкурсу оповідань фентезі мультимедійного видавництва Стрельбицького (2015).
Членкиня НСПУ з 2020 р.
Вербівська Катерина Іванівна
Поетеса.
Народилася 25 жовтня 1962 року у с. Киселівка Катеринопільського району Черкаської області. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Корнійчука. Працює завідувачем відділу читальних залів Черкаської обласної бібліотеки для юнацтва імені Василя Симоненка, керівник обласного літературного об’єднання ім. В. Симоненка при Черкаській обласній організації НСПУ з 2016 року, заступник голови ЧОО НСПУ.
Авторка збірок поезій: ,,Вистигле літо” (2013), ,,Передчасся весни” (2013), ,,Бурштинові миті” (2014), ,,Листопадові рої” (2015), ,,Горицвітова сопілка” (2017), ,,Горобинова ніч" (2017), ,,Наливковий ранок" (2018), ,,Ненадивленність" (2020), "Тополине танго" (2020), "Озолоти" (2022), публікацій у часописах ,,Холодний Яр”, "Склянка часу", "Мандрівник", альманасі ,,Антологія сонячних снів” (2012), колективних збірниках "Весна озброєна" (2022), "Музи над Брдою і Дніпром" (2022), "Україна вся на блокпостах" (2023), "Антологія творів письменників Черкащини про Тараса Шевченка" (2021).
Твори авторки перекладалися польською мовою.
Лауреатка літературної премії імені Михайла Масла (2018), Всеукраїнської літературної премії імені Данила Кононенка (2019), Всеукраїнської літературної премії імені Миколи Томенка (2020), Всеукраїнської літературно-мистецької імені Івана Дробного (2022), літературної імені Олекси Влизька (2024), літературно-мистецької премії імені Михайла Старицького (2020), літературно-мистецького (пісенного) конкурсу імені Миколи Негоди - Анатолія Пашкевича, як авторка слів пісні "Весняне", музика Таміли Чупак.
Має нагороди НСПУ та "За заслуги перед Черкащиною".
Делегатка Х та ХІ з'їздів письменників України.
Членкиня НСПУ з 2016 р.
Вівчарик Назарій Олександрович
Письменник, журналіст.
Народився 19 грудня 1985 року у м. Черкаси. Закінчив Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького за спеціальністю «Журналістика», має ступінь магістра. Є випускником програми «Журналістика цифрового майбутнього» (DFJ), що діє при Києво-Могилянській академії. Працює журналістом, проводить тренінги і семінари.
Автор книги «П'ятеро як один» (2017), збірки містичної короткої прози «Те, що серед нас» (2018), онлайн-книг «Ті, що живуть під землею» (2017), «Справи старого Арчі» (2017) і "Сьоме попередження" (2020), містичний трилер "Потривожене зло" (2020), публікацій у часописах «Склянка часу», «Світ Фентезі», «Дніпро», альманахах «Das Ist Fantastisch! Fairy», «Позапростір», колективних збірках.
За оповіданнями «Ніч на вокзалі», «Зустріч з кумом» та «Різник» у Черкасах знято короткометражний фільм «Злакров» у жанрі горор (2019).
Нагороджений пам’ятною медаллю "За вірність традиціям" І ступеня від Міжнародної Організації Козацтва України.
Лауреат Всеукраїнського конкурсу кращих творів на сільську та аграрну тематику імені Григора Тютюнника 2017 і 2020 року. Фіналіст ряду літературних конкурсів (зокрема, входив до короткого списку ІІ конкурсу малої прози імені Івана Чендея та IV конкурсу (2021), до короткого списку "Гранослова", фіналіст літературного конкурсу "Золота лоза", переможець літературного конкурсу платформи Leport. Посів перше місце в Міжнародному літературному конкурсі есе і новел "WorkStory: робота у фокусі літератури" у номінації "Есе", фіналіст Всеукраїнського молодіжного літературного конкурсу "VivArt" (2021). За книгу "Сьоме попередження" отримав диплом переможця "Краща книга місцевого автора". Лауреат літературної премії імені Михайла Масла.
Член національної спілки письменників України з 2019 р.
Член національної спілки журналістів України з 2010 року.
Віргуш Наталя Василівна
Поетеса, журналістка.
Народилася 15 лютого 1948 року в м. Зборові Тернопільської області. Закінчила Черкаський педагогічний інститут. Працює журналістом.
Авторка збірок поезій: „Роменовий вир” (1971), „Стривожені птахи” (1973), „Промінь поля” (1985), „Відкритий світ” (1988), „Спіралі часу” (1990), „Очищення” (1996), „Не відрікаючись від себе” (1997), „Золоті сліди” (1998), „Дорога до світла” (2000), „Обереги любові” (2002), „Світло роду мого” (2007). З її літературного запису та співавторства видано книги публіцистики та спогадів „Я відверто дивлюсь вам у вічі” (2002) та „Згадати, щоб перемогти” (2007).
Заслужений журналіст України. Нагороджена Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Лауреатка обласної літературної премії „Берег надії” ім. В. Симоненка (2001).
Членкиня НСПУ з 1972 р.
Галаєва Оксана Миколаївна
Поетеса, літературознавиця.
Народилася 9 жовтня 1980 року в с. Фрунзе Сакського району в Криму.
Закінчила Переяслав – Хмельницький державний педагогічний університет, магістратуру Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (факультет української філології і журналістики), Слов'янський державний педагогічний університет. Працювала керівником літературної студії „Дебют” при Черкаській обласній бібліотеці для юнацтва імені Василя Симоненка.
Авторка поетичних збірок : „Ієрогліфи тиші” (2009 ), „Коралові рифи (рими)” (2012 ), „Вітражі” (2012), ,,Осінній вернісаж" (2018), "Уяви зойк" ( 2022), літературознавчих досліджень творчості письменників Черкащини „Магія образного слова” (2012 ); публікацій в часописі „Холодний Яр”, альманахах Черкаського обласного літературного об’єднання імені Василя Симоненка: „Незабаром” (2008 ), „Спалах” (2010 ), „Антологія сонячних снів”
(2012), колективних збірках літературно-творчої студії „Версія” Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького: „На осонні слова” (2002), „Історії дощу” (2004), „Мелодії смарагдової мушлі” (2005), „Світлотіні теплих слідів” (2010).
Членкиня НСПУ з 2013 р.
Гончар Юлія Олегівна
Поетеса, літературознавиця.
Народилася 12 жовтня 1982 року в м. Луганську . Закінчила філологічний факультет Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини, аспірантуру Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. Працювала викладачем, Керівником обласного літературного об’єднання ім. В. Симоненка при Черкаській обласній організації НСПУ (2012 - 2016 рр.).
Кандидатка філологічних наук.
Авторка поетичних збірок: „Філософія травня” (2005), „Райдуга-стежинка” (2010), "Веселковий зоосад", "Чарівний сонцеворот" (2017); "Метелики-квіточки" (2023), "Кульбабкові парашутики" (2023) та літературознавчого дослідження „Сердечний рай”. Гендерні аспекти художнього світу Тараса Шевченка” (2010).
Переможеця літературних конкурсів „Молоде вино”, „Рукомесло”, „Свою Україну любіть”, Всеукраїнського конкурсу творів (книг, збірок) для дітей ,,Лоскотон" (2018).
Членкиня НСПУ з 2012 р.
Горбань (Веренич) Світлана Петрівна
Прозаїкиня.
Народилася 7 листопада 1955 року в м. Оха (острів Сахалін, Російська Федерація). Закінчила Черкаський педагогічний інститут. Працювала педагогом.
Пише українською та російською мовами. Перші прозові твори друкувала під псевдонімом Марина Хайдак. Більшість книг написані у співавторстві з Наталією Лапіною.
Авторка оповідань, повістей і романів: „Апокриф”, „Щасливий випадок”, „Червоне яблучко”, „Чи були в Бізе діти?” (1995), „Шкільні бувальщини” (1997), „Ловці чарівного вітру” (,,Невинна грішниця’’) (1999,2003), ,,Тисячолітній Кременчук’’ (Легенди про козака Івана Кременчука) (2001), ,,Роковая ошибка магов’’ („Якщо подолаєш прокляття”) (2002,2006), „Мандрівний дяк” (2002,2008), „Увертюра” (2004), „Дорога”, „Любіть…” (2008), ,,Надія: сплутані пазли’’ (2011), ,,Зодчий із пекла’’ (2013), ,,Роман з містом’’ (2015), ,,І це все, що я хотіла сказати про кохання" (2019).
Дипломант Всеукраїнських конкурсів романів, кіносценаріїв та п’єс „Коронація слова” (2004, 2009, 2018, 2020), володар ІІ премії Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова" (2015), лауреат першого Всеукраїнського конкурсу гостросюжетного роману „Золотий бабай” (1999).
Членкиня НСПУ з 2010 р.
Горбівненко Анатолій Тимофійович
Поет, гуморист, журналіст.
Народився 18 жовтня 1953 року в с. Білозір’я Черкаського району Черкаської області. Закінчив філологічний факультет Дніпропетровського університету та психологічний факультет Київського педагогічного університету ім. М. Драгоманова. Працював педагогом, у видавництві.
Автор збірок віршів: „Парнасівські будні ” (1992), „Добрий день ” (1996), „Покотьоло ” (2003), книги гумору і сатири "Налаштування веселки, або формула борщу" (2017); книги віршів для дітей „Кораблик” (1993). Упорядник двох колективних збірок: „Мелодії джерел” (Смілянщина літературна) (2002) та антології гумору Черкащини „ Перепустка в безсмертя ” (2005).
Лауреат літературної премії ім. Л.Глібова (2004), Всеукраїнської літературно-мистецької премії "В ім'я добра" імені Степана Олійника (2018).
Член НСПУ з 1997 р.
Горішна Наталія Володимирівна
Поетеса, перекладачка.
Народилася 18 грудня 1959 року в смт. Довбиш Баранівського району Житомирської області. З відзнакою закінчила інженерно-оптичний факультет Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича. Працювала керівником літературно-мистецького гуртка „Пегасик” при Черкаській обласній бібліотеці для дітей.
Авторка книг поезій та поетичного перекладу: „Бджола на асфальті” (2006), „Розп’яття осені” (2007), „Совість. Переклади з Володимира Нарбута”, „Право на весну”, „Сутність. Поезії у стилі хоку” (2008), „Гусінь янголів. Поезія „срібного віку ” українською мовою”, „Горішина. Автопереклади” (2009), „Різдвяне Немовля. Переклади з російської радянської поезії другої половини XX століття”, „Поет у спідниці. Літературні пародії” (2010), „Під сонцем серця” (2011); "Люблю" (2017), "Звинувачена в почуттях" (2017); книги для дітей ,,Дочекалися! Ура!” (2012), "Срібні медальйони. Ігор-Сєверянин в перекладах Наталії Горішної (2018)", "Гармонія контрастів: десять срібних поетів у перекладах Наталії Горішної" (2018), "Смерть гладіатора: Михайло Лермонтов у нових перекладах Наталії Горішної" (2020), "Крик дощу" Т.1 (2019), "Класичні троянди" Т.2 (2020).
Лауреатка Всеукраїнської літературної премії ім. В. Симоненка (2012), літературної премії НСПУ імені Василя Мисика, літературної премії імені Олександра Олеся, Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2018), літературної премії імені Олекси Влизька, Всеукраїнської літературної імені Данила Кононека.
Делегат VІ з’їзду письменників України.
Член НСПУ з 2008 р.
Даник Володимир Олексійович
Поет, прозаїк, гуморист, виконавець власних пісень.
Народився 5 березня 1957 року в смт. Лисянка Черкаської області. Закінчив Рязанський радіотехнічний інститут. Працював за фахом у НДІ „Акорд” м. Черкас, працює викладачем.
Пише українською та російською мовами.
Автор ліричних збірок: „Шевченків край у пісні і в серці” (1992), „В звуках я хочу с природой слиться” (1993), „Хай розкаже гітара” (пісні з Шевченкового краю) (1995), „Квітни, моя Україно”, „Черкащина – це серце України” (1996), „Там, де сивий Дніпро котить хвилі свої” (1997), ,,В мого міста козацьке ім’я” (1999), „Іду вклонитися Тарасу” (2001), „В авторской песне так много от автора” (2014), "Українонько, доле моя" (2018); гуморо - сатиричних: ,,Гуморески та байки”(1991), „Як стати молодим”, „Під впливом НЛО”, „Таємна зброя” (1992 ), „Вічна тема” (1993), „У Черкасах сміються”(2006), „Гумор - на студентській хвилі” (2010) „Гумор - на футбольній хвилі”(2011), „Шумахери стовпів не лічать”(2012), "Українонько, доле моя" (2018), прозової збірки „Дорога до Марса”(1995) .
На слова В. Даника видано книгу пісень композиторів Черкащини „Ми з Шевченкового краю” (1998).
Лауреат поетичного конкурсу, що проводився журналом „Соціалістична культура” (тепер „Українська культура”) (1987), поетичного конкурсу „Автора! Автора!”, який проводили журнал „Перець” і Міністерство культури України (1984), першого Всеукраїнського фестивалю – конкурсу гумору, що проходив у Києві (1992), Міжнародного літературного конкурсу „Гранослов” (1994), обласного фестивалю гумору, що проводився в рамках Всеукраїнського фестивалю „Вишневі усмішки” (2005), ряду обласних конкурсів на кращу пісню.
Член НСПУ з 1996 р.
Даценко Леонід Миколайович
Поет, журналіст.
Народився 28 липня 1963 року в с. Мусіївка Ружинського району Житомирської області. Закінчив з відзнакою філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працював вчителем, журналістом, заступником голови Черкаської обласної організації НСПУ.
Автор поетичних збірок : „І стегна підпливуть, як дві форелі…” (2007), „Український лев ” (2009), „І янгол з автоматом на плечі ” (2011), "МІЙ МАНІФЕСТ: одна держава, одна мова, одна церква" (2021).
Лауреат обласної літературної премії ім. В. Симоненка (2011), Всеукраїнської літературної імені Тодося Осьмачки.
Член НСПУ з 2010 р.
Діхтяренко Григорій Юхимович
Поет, прозаїк.
Народився 9 січня 1950 року в с. Вільшанка Уманського району Черкаської області. Закінчив Уманський сільськогосподарський інститут та Вищу партійну школу. Був на господарській роботі, працював банкіром.
Автор збірок поезій: „Благословляється на світ ” (1993), „Віднаходжу свій день” (1995), „Душа у слова на сторожі” (1996), „Розбуджені вітри” (1998), „Скиба” (2000), „Виміри ” (2002), „Колесо” (2003), „Брость” (2005); художньо-публіцистичного видання „Парост: родовід. Філософія життя і творчості” (2009); художньо-літературного видання „Краяни: бувальщини одного села” (2011); повісті „Богів млин” (2014); книг тривіршів „Живиця” (2015), новел-бувальщин "Свічада" (2017), роману-розмислу "Попіл на крилах" (2020), "Кросна" (2024)..
Лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. М. Старицького (2012 ).
Делегат 4-го позачергового (2004) та 5-го (2006) з’їздів письменників України.
Член НСПУ з 1997 р.
Дубінін Іван Іванович
Поет, прозаїк, гуморист.
Народився 9 вересня 1952 року в с. Оріхове Первомайського району Луганської області. Закінчив Кадіївське (нині Стаханівське ) медичне училище і Луганський медичний інститут. Працює лікарем.
Автор збірок поезій: „Пламя свечи” (1995), „Я колись народився дощем” (2007), „Осінній листоноша” (2015), "Амури не вагаються" (2022); літературних пародій „Туди чи не туди?” (1999), "ТЕОП" (2018); книги гумору і сатири „Бюстгальтер на зарплату” (2002), збірки гумору "Трапунки" (2017); двомовної збірки віршів для дітей „День народження зуба” (2008); поетичної книги-розмальовки для дітей „Небо в калюжі” (2012); книжки для дітей ,,Зозулька” (2014), книги прози для дітей "Кукудя, або Пригоди кукурудзяного хлопчика" (2018), збірки поезій для дітей "Яка у кого таємниця?" (2020); прозового роману-пародії „Цезарь в тесте” (2010); іронічного детективу „Контрольний укол” (2013), гумористичної автобіографії „Іди, синку, іди...” (2016).
Лауреат творчого конкурсу газети „Веселі вісті”- „Світ уцілів, бо сміявся” (2001), Всеукраїнської літературної премії імені Остапа Вишні (2018), Всеукраїнського літературного конкурсу творів для дітей "Лоскотон"(2020), Всеукраїнської імені Івана Дробного.
Член НСПУ з 2004 р.
Дуплій Оксана
Поетеса, прозаїкиня.
Народилася 18 лютого 1989 року в м. Черкаси. Закінчила Інститут педагогічної освіти, соціальної роботи та мистецтва Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького та Канівське училище культури і мистецтв за спеціальністю ,,Кіно-фото-відеосправа. Організатор культурно-дозвіллєвої діяльності. Керівник кіно-фото-відео-справи”.
Авторка книги ,,Маленькі історії” (2012); відеозамальовок ,,Мара”, ,,Кактуси”, ,,Білочка”, ,,Одні на двох сни…(LoveStory)”, ,,Сонях”, ,,Крео - крихітки”, ,,Дуже проста історія”; короткометражного фільму ,,Капці”; публікацій в часописі „Холодний Яр”; альманахах Черкаського обласного літературного об’єднання ім. В. Симоненка „Незабаром” (2008), „Спалах” (2010), „Антологія сонячних снів” (2012); колективній збірці літературно-творчої студії „Версія” Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького „Світлотіні теплих слідів” (2010); збірці творів переможців та учасників обласного літературного конкурсу ,,Ну що б, здавалося, слова…” (2011).
Переможець обласного літературного конкурсу ,,Україно, ти для мене – диво!” (І місце), Всеукраїнського конкурсу відеопоезїї ,,Грак” (III місце), за відеопрозу ,,Мара”, фіналістка міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова" (2021).
Членкиня НСПУ з 2014 р.
Желєзняк Олена Олегівна
Поетеса.
Народилася 6 грудня 1983 року в м. Золотоноша Черкаської області. Закінчила факультет української філології та журналістики Черкаського національного університету
ім. Б. Хмельницького. Працює журналістом.
Авторка збірки поезій "Шукаючи ключі до світу" (2012), "Світлопишу" (2018), збірки оповідань "Таємниці козацького міста" (2018); публікацій у місцевій періодиці, колективних збірках літературно - творчої студії „Версія” Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького: „На осонні слова” (2002), „Історії дощу” (2004), „Мелодії смарагдової мушлі” (2005), „Світлотіні теплих слідів” (2010), альманахах Черкаського обласного літературного об’єднання ім. В. Симоненка : „Незабаром” (2008), „Спалах” (2010).
Лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. В. Симоненка (2013).
Учасниця Всеукраїнської наради молодих літераторів (м. Ірпінь, 2009).
Членкиня НСПУ з 2012 року.
Кикоть Валерій Михайлович
Поет, прозаїк, перекладач.
Народився 29 липня 1961 року в с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області. Закінчив перекладацьке відділення факультету романо - германської філології Київського державного університету ім. Т. Шевченка, аспірантуру при університеті. . Працював військовим перекладачем в Ефіопії, викладачем англійської та німецької мов у сільській школі та університеті, керівником американської телевізійної компанії в Азербайджані, був на державній службі. Крім Ефіопії та Азербайджану перебував у США, Великобританії, Німеччині, Об’єднаних Арабських Еміратах, Словаччині, Польщі. Нині — доктор філологічних наук, професор кафедри теорії та практики перекладу Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Автор книг : „Вірші. Переклади” (1994), „Промені самотності” (1998), „Один аспект мого життя” (2001), „Королева дощу” (2002), „Сніг помирає на землі” (2004), „Тексти на піску” (2005), „Квітка у вогні” (2007), „Флюїдний шнурок” (2013), "Кількома мазками акварелі" (2017), "Образна матриця та переклад поезії" (2020), "Американська поезія у перекладах Валерія Кикотя" (2020), "Роберт Фрост в українських перекладах" (2021), "На найвищих вершинах" (2021), "Моделі художнього (поетичного) перекладу" (2023), "Четверте коло, або клуб самотніх сердець полковника В" (2024), "Українські перекладачі" (2024), публікацій в українській та зарубіжній періодиці, наукових праць із перекладознавства. Перекладає з англійської, переважно класиків американської поезії.
Твори автора перекладалися азербайджанською, македонською та польською мовами.
Лауреат обласної літературної премії ім. В. Симоненка (2008), Літературної премії в галузі художнього перекладу імені Миколи Терещенка (2021), Всеукраїнської літературно-мистецької імені Івана Дробного (2022), Літературної премії імені Григорія Кочура (2022), яка присуджується за найкращі переклади українською мовою визначних творів світової поезії та вагомі праці в царині українського художнього перекладу.
Делегат 5-го з’їзду письменників України.
Член НСПУ з 1998 р.
Клименко-Синьоок Ганна Андріївна
Поетеса, перекладачка.
Народилася у с. Свидівок Черкаського району Черкаської області. Закінчила Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького за спеціальністю «Українська мова та література».
Кандидатка філології, доцентка кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. Керівниця літературно-творчої студії «Поетична вітальня Ганни Клименко-Синьоок» при кафедрі української літератури та компаративістики університету.
Авторка поетичних збірок «Дитя липневих сутінків», «Таємно-лелече» (2014), «Відчувати на дотик грозу» (2015), «Яблуневе сонце» (2017), «О-р-і-ґ-а-м-і» (2019), "Меседжі кави і каменю" (2023), книги україномовних поетичних перекладів Анни Ахматової «Стисла руки під темним серпанком...» (2017), монографії «Леонід Первомайський – Арсеній Тарковський: діалог доль і творчості» (2008), публікацій у періодиці, колективних поетичних збірках «Варіації» (1999), «Мелодії смарагдової мушлі» (2005), «Світлотіні теплих слідів» (2009).
Лауреатка Всеукраїнської літературної премії імені Данила Кононенка.
Членкиня НСПУ з 2019 р.
Коваленко Валентина Михайлівна
Поетеса, прозаїкиня, літературознавиця.
Народилася 9 вересня 1964 року в с. Самгородок Смілянського району Черкаської області. Закінчила Черкаський педагогічний інститут.
Кандидатка педагогічних наук.
Працювала вихователькою, вчителем, викладачем в університеті, на державній службі, головою Черкаської обласної організації НСПУ (грудень 2010 р. - березень 2014 р.). Нині працює в.о. директора Канівського національного заповідника. Членкиня Ради НСПУ.
Авторка збірок поезій та прози: „З любові” (1993), „Перевесла істин” (1996), „Приворот-зілля” (1997), „Вовчик” (1999, 2006, 2010), „Ненароджене сонце, або Великий піст Зінька Самгородського” (2000), „Трунок Сварожого рога” (2002), „Перелесниця” (2006), „Тобі б моїм поговорить вогнем” (2007), „Приворот зілля. Зібране” (2014), "Русалко з куцівських ярів" (2018), "Втеча" (2019), "Замовляння мокшанської бешихи" (2023); навчально-методичних посібників для вчителів та літературно обдарованої молоді: „На осонні слова” (2004), „Поетичний гербарій”(2006, 2013), ,,До щирця поетичного слова” (2012), ,,Роду криниця віща” (2014, 2016); співавторка підручника „Література рідного краю. 5 клас” (2010); автор-укладач 2-томної антології творів письменників Черкащини для дітей та юнацтва „Криничка” (2009); упорядниця творів І. Виргана та спогадів про нього, досліджень про творчу лабораторію Т. Шевченка, І. Нечуя-Левицького, І. Виргана, В. Симоненка та ін.
Лауреатка обласної літературної премії „Берег надії” ім. В. Симоненка (2004) , літературної премії „Благовіст” (2008), Всеукраїнських літературних премій імені Михайла Масла, Всеукраїнської літературної імені Тодося Осьмачки, літературно-мистецької премії імені Михайла Старицького.
Членкиня НСПУ з 1998 р.
Коваленко Ігор Леонідович
Поет, прозаїк.
Народився в липні 1957 року. Живе й працює в м. Сміла, Черкаської області.
Автор збірок поезій «Підходьте поближче» (2009), «Три крапки» (2012) та дитячих книжок: «Ключики від літа», «В огірочка є сорочка» (2012), «Зирять зорі золоті» (2013), "І сміється жабенятко" (2017). Друкувався в колективних збірках: «Мелодії джерел», «Клекіт», «Криниченька», в журналах «Холодний Яр» (Черкаси), «Пізнайко» (Київ), “Ангелятко” (Львів), в газетах “Саквояж” (Кіровоград), ”Сміла” та “Смілянські обрії”.
Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» (2011) та Міжнародного конкурсу “Корнейчуковская премия” (2014).
Делегат 7-го з’їзду НСПУ.
Член НСПУ з 2014р.
Кузьменко-Волошина Валентина Федорівна
Поетеса, прозаїкиня, художниця, майстер народної творчості.
Народилася 8 серпня 1944 року в с. Моринці Звенигородського району Черкаської області. Закінчила Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М. Горького в Москві. Працювала вихователем у дитячому садку, викладачем художнього училища.
Авторка поетичних збірок: „Квітка любові” (1977), „Колискова для матері” (1981), „Моринські барвінки” (1987), „Квітка любові” (відроджена поезія, 2008), "Етнографіті" (2013).
Лауреат обласної літературної премії ім. В. Симоненка (2009).
Членкиня НСПУ з 1977 р.
Членкиня НСНМУ.
Лапіна Наталя Петрівна
Прозаїкиня.
Народилася 10 жовтня 1953 року в м. Оха (острів Сахалін, Російська Федерація). Закінчила Черкаський державний педагогічний університет за спеціальністю вчитель російської мови та літератури. Другу вищу освіту психолога здобула в Харкові.
Пише українською та російською мовами. Переважна більшість книг написані у співавторстві зі Світланою Горбань.
Авторка численних оповідань, методичних й критичних статей, які друкувалися у періодиці; повісті „Апокриф” (1995), романів: „Ловці чарівного вітру” (,,Невинна грішниця’’) (1999,2003), ,,Тисячолітній Кременчук’’ (Легенди про козака Івана Кременчука) ( 2001), ,,Роковая ошибка магов’’ („Якщо подолаєш прокляття”) (2002, 2006), „Увертюра” (2004), «Надія: сплутані пазли» (2011), «Зодчий із пекла» (2013), «Роман з містом» (2015).
Лауреат першого Всеукраїнського конкурсу гостросюжетного роману «Золотий Бабай» (1999), дипломант Всеукраїнських конкурсів романів, кіносценаріїв та п’єс „Коронація слова” (2004, 2009, 2020), володар ІІ премії Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова" (2015), переможець регіонального конкурсу «Легенди про козака Івана Кременчука» (2001).
Членкиня НСПУ з 2010 року.
Луценко Зінаїда Валентинівна
Прозаїкиня.
Народилася 16 січня 1974 року в смт. Цибулів Монастирищенського району Черкаської області. Закінчила Корсунь-Шевченківське педагогічне училище, філологічний факультет Уманського педагогічного університету ім. П.Тичини. Працює педагогом.
Автор романів «Необдумана Міловиця» (2012), «Я, Миколайко...» (2013), «Соняшники в трусах» (2014), «Злі лелеки» (2015), «Маринчина лялька», «Свята Марійка» (2016), "Ніщо не є кінцем" (), збірки оповідань «І нащо мені той дід?» (2012), публікацій у колективній збірці «Фантастика.UA» (2011), альманасі «Скіфія-2012 - Літо», періодичних виданнях.
Лауреат Всеукраїнського конкурсу найкращих творів для дітей імені Володимира Кобилянського (2008), конкурсу «Коли скінчились уроки», Міжнародного конкурсу на найкраще коротке оповідання від Міжнародного літературно-мистецького журналу «Склянка часу» (2012), переможець у номінації «Найкращий автор року» за серію статей, оповідань в журналі «Пані вчителька» (2008), конкурсу оповідань у номінації «Українське фентезі» за версією Міжнародної конференції «Дні фантастики в Києві» (2010), володар ІІ премії Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п'єс, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова» (2012), дипломант конкурсу «Коронація слова» (2013,2015, 2020).
Членкиня НСПУ з 2020 р.
Членкиня Всеукраїнського об'єднання любителів фантастики.
Месевря Ольга Іванівна
Поетеса, прозаїкиня.
Народилася 22 серпня 1954 року в с. Крутьки Чорнобаївського району Черкаської області. Закінчила філологічний факультет Черкаського педагогічного інституту ім. 300-річчя возз’єднання України з Росією. Працювала у Черкаському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників.
Авторка книг: „Літоросль” (2007), „Серпнева пастораль” (2012); „Чобітьківський рай” (2013), " Соняшник у відрі" (2016), "Чому плаче дорога" (2016), "А де те серце" (2017), "Моя душа сховалася у вірші" (2018), "А ти прилітай" (2020); книг для дітей "Півник у вікні" (2019), "Вишиванка для сонечка" (2019). Є авторкою підручників-хрестоматій "Моя Черкащина" для 5 і 6 класів, співавтором "До програми курсу за вибором "Письменники- лауреати Шевченківських премій - золотий фонд української літератури": книжка для вчителя 11 кл., публікацій в часописі „Холодний Яр”, альманасі Черкаського обласного літературного об’єднання ім. В. Симоненка „Незабаром” (2008) .
Нагороджена нагрудним знаком ім. В. Сухомлинського.
Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Масла (2016), літературної премії НСПУ "Благовіст", Всеукраїнської літературної премії імені Миколи Томенка, переможниця Обласного літературного конкурсу новелістичних творів імені Василя Захарченка.
Членкиня НСПУ з 2013 р.
Мяус ( Довгань) Олена Вікторівна
Прозаїкиня.
Народилася 5 вересня 1984 року в м. Черкаси. Закінчила магістратуру за спеціальністю „Соціальна педагогіка” в Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького. Працює бібліотекарем. Є художнім керівником літературного клубу „Сяйво талантів”, що функціонує при бібліотеці-філії №2 для дітей м. Черкас.
Авторка збірки оповідань „Побачення блакитної сукні” (2011), виданої також у двомовному варіанті в США – іспанською та українською мовами), збірки прози „Хрестики – нулики” (2012).
Лауреат літературної премії ім. Ф. Мицика.
Членкиня НСПУ з 2012 р.
Озірний Олекса Антонович
Поет.
Народився 29 березня 1954 року в с. Вербівка Городищенського району Черкаської області. З відзнакою закінчив Черкаський та Київський педагогічні університети. Працював тренером, психологом, держслужбовцем.
Автор поетичних збірок: „Проща" (1996), „Козацький цвинтар” (1996), „Заплакані зорі” (2003), „За кого померти?” (2009); публікацій у часописах України, Австралії, Канади, США, Польщі.
Лауреат обласної літературно-публіцистичної премії „Берег надії” ім. В. Симоненка (1997).
Делегат 5-го з’їзду НСПУ.
Член НСПУ з 1996 р.
Павленко Марина Степанівна
Поетеса, прозаїкиня, літературознавеця.
Народилася 30 березня 1973 року в с. Старичі Яворівського району Львівської області. Закінчила Уманський державний педагогічний інститут ім. П. Тичини. Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української літератури й українознавства Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини.
Авторка книжок поезій: „Бузкові зошити” (1997), „Чар-папороть” (2002) , „Душа осики” (2006); збірки „дорослих” оповідань „Як дожити до ста” (2004); роману „Санта Лучія в кирзових чоботях” (2010); роману-тетралогії для підлітків „Русалонька із 7-В…” (2005,2007, 2008, 2011, 2012, 2016); роману у повістях „Райдуга в решеті” (2014), "Моя класнюча дівчинка" (2016); казок: „Домовичок з палітрою” (2001), „Півтора бажання” (Казки з Ялосоветиної скрині, 2004), „Домовичок повертається” (2007, 2011); повістей для дітей „Миколчині історії” (2008, 2015), „Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?” (2012), „Моя класнюча дівчинка” (2016), "Василина і трипільський слід" (2024); книги „Марина Павленко про Павла Тичину, Надію Суровцеву, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко” (2009, 2016), методичних рекомендацій „У країні Лісових Дзвіночків”; монографії „Тичининська формула українського патріотизму” (2002). Упорядниця книги незаідеологізованих спогадів про П. Тичину „З любов’ю і болем” (2005).
Лауреат літературних премій: „Благовіст” (2004) , ім. О. Гончара (2005),
ім. М. Чабанівського, ім. Л. Шахової (газета„Сільські вісті”), Міжнародної літературної премії ім. Богдана-Нестора Лепкого (2006), журналу „Березіль” (2010). Переможець Міжнародних літературних конкурсів: „Гранослов” (1996, 2002), Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського Вільного університету в Нью-Йорку (2007); Львівського поетичного конкурсу „Привітання життя” (1996); конкурсу української бібліотеки у Філадельфії (1998) ; літературних конкурсів видавництва „Смолоскип” (2000,2001,2002) ; конкурсу на кращу поему, присвячену річниці незалежності України (2000); Всеукраїнських конкурсів: романів, кіносценаріїв та п’єс „Коронація слова” (2004), сучасної новели ім. В. Підмогильного (2006), на кращі твори для дітей „Золотий лелека” (2008), сучасної радіоп’єси „Відродимо забутий жанр” (2009), історичної прози „Ярославів Вал” (2009); Всеукраїнського мережевого конкурсу короткої прози ,,Євроформат - 2008” (2009), Всеукраїнського літературного конкурсу творів (книг, збірок) для дітей "Лоскотон" (2024).
Членкиня НСПУ з 1997 р.
Павленко Ольга Петрівна
Поетеса. Прозаїкиня.
Народилася 21 липня 1949 року в с. Сілець Кам’янка-Бузького району Львівської області. Закінчила філологічний факультет Черкаського державного педагогічного інституту. Вчителювала на Львівщині та Черкащині.
Авторка книг: „Мальви на причілку” (2007), „Абетка-ярмарок”, „Ярмарок” (2008), „Кого Бог любить” (2013); сценаріїв „Казкогості з високості” (2009); вірша до „Авторського календаря” (2009); збірника мовних цікавинок „Філологічний калейдоскоп” 2010 у співавторстві зі Степаном Павленком), "Брат приїжджав" (2020).
Переможець конкурсу Світової федерації жінок України (м. Торонто , Канада,1996), літературного конкурсу ім. В. Кобилянського на кращий твір для дітей (1996).
Членкиня НСПУ з 2012 р.
Пахаренко Василь Іванович
Поет, публіцист, літературознавець.
Народився 12 травня 1964 року в с. Слобода Черкаської області. Закінчив Черкаський педагогічний інститут, аспірантуру Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАН України. Доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького.
Автор поетичних збірок „Скалки” (1994) та "Білий налив" (2019); історико-публіцистичного дослідження „Віті єдиного древа. Україна Східна і Західна в апокаліпсисі XX століття” (2005); літературознавчих книжок „Незбагнений апостол. Світобачення Шевченка” (1994, 1999), „Слово, що здолало смерть”, „Поєдинок з Левіяфаном. Міт і псевдоміт в українській літературі 1920-х років” (1999), „Українська поетика” (2002, 2009), „Як він ішов… Духовний профіль В. Симоненка на тлі його доби” (2004), „Начерк Шевченкової етики”, „Тарас Шевченко” (2007), шкільних підручників з української літератури для 9, 10, 11 класів (2004, 2009, 2010, 2011);навчального посібника „Шкільне Шевченкознавство” (2007), навчально-методичного посібника „Основи теорії літератури” (2009), монографії "Шевченко як геній" (2013), більше двох сотень наукових і поетичних публікацій у періодиці. Упорядник книги Василь Симоненко „Зажинок” (2013). Автор та упорядник проекту ,,Тарас Шевченко: тексти і контексти” (книги: ,,Катерина” (2009), ,,Гайдамаки” (2011), ,,Марія” (2014), "Посланіє" (2018), "Садок вишневий коло хати" (2020)).
Відмінник освіти України.
Лауреат літературної премії ім. Д. Нитченка (2005), обласної літературної премії
ім. В. Симоненка (2007), Міжнародного літературного конкурсу „Гранослов” (1993), літературного конкурсу видавництва „Смолоскип” (1994), літературно-мистецької премії імені Михайла Старицького (2021) .
Член НСПУ з 1994 р.
Поліщук Володимир Трохимович
Літературознавець, критик, публіцист.
Народився 17 грудня 1953 року в с. Сердюківка Смілянського району Черкаської області. Закінчив філологічний факультет Черкаського педагогічного інституту та аспірантуру в Інституті літератури ім. Т.Шевченка НАН України. Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького.
Автор близько 500 різножанрових публікацій, в т.ч. книжок: „Література рідного краю в школах Черкащини”, „З літопису духовного єднання” (у співавт.), „Від Мономаха до Сковороди” (Давнє письменство і Черкащина) (1995), „Слава не вмре, не поляже…” (1996), „Василь Захарченко” (1997), „Повість про героїку і трагедію” (1997), „Під прапором неба” (2000), „Вінок лавровий, вінок терновий” (2000), „Черкащина літературна”, ,,Зі студій над класиками” (2001), „Новелістика Михайла Старицького” (2002), „Повісті Михайла Старицького”, „Михайло Старицький: методологічні аспекти творчості”, „Художня проза Михайла Старицького” (2003), „Про класиків, неокласиків і сучасників” (2007), „Повернення і відкриття” (2008), „Життєві шляхи родини Тулубів” (у співавт., (2010), „Від Григорія Сковороди до Раїси Троянкер” (2012); збірок досліджень та статей: „Мій Максимович”, „Мій Василь Доманицький”, „Мій Павло Филипович” (2015), „Мій Тодось Осьмачка” (2016); книг „Вибране в 3-х томах” (2013), „Шевченківські студії” (2015); посібника-хрестоматії „Гілочка. Письменники Черкащини — дітям” (2012); навчального посібника „Література рідного краю. 5 клас” (у співавт., 2010), підручника „Література рідного краю” (Літературна Черкащина), (2012, 2013). Один із авторів академічної „Історії української літератури ХХ століття” у 2-х кн. (Кн. 2, 1994). Упорядник, автор передмов і видавець збірок творів Т. Осьмачки, О. Лана, А. Чужого, С. Бена, Ю. Гедзя, Д. Борзяка, О. Журливої, Май-Дніпровича, М. Драй-Хмари, П. Филиповича (поезії і переклади, літературознавчі праці), О. Влизька, В. Доманицького („З науково-творчої спадщини” у 2-х кн., „Чистому серцем ”- книга спогадів, (2010), В. Симоненка („Про витязя слово. Рядки поетичної Симоненкіани”, (2002), І. Нечуя-Левицького („Нечуй поетичний”); "Літературна енциклопедія Черкащини" в 3-х т. Т.1 (2020), Т. 2 (2021), "Музи Тараса Шевченка: інтимно-любовні дискурси української літературної шевченкіани (2023), кількох бібліографічних покажчиків. Організатор понад 30 наукових конференцій.
Лауреат обласної літературно-краєзнавчої премії ім. М. Максимовича (1996, 2021), літературної та патріотично-виховної премії ім. О. Гірника (2004), всеукраїнських літературно-мистецької премії ім. І. Нечуя-Левицького (2004) та ім. І. Огієнка (2011), регіональної літературно-мистецької премії ім. М. Старицького (2004), літературних премій ім. Д. Нитченка (2000), „Благовіст” (2009), освітянської обласної премії ім. О. А. Захаренка (2016).
Голова конкурсної комісії з присудження всеукраїнської літературної премії
ім. В. Симоненка.
Відмінник освіти України.
Член НСПУ з 1999 р.
Член НСЖУ.
Поліщук Петро Миколайович
Поет, прозаїк, публіцист.
Народився 4 березня 1952 року в с. Оксанина Уманського району Черкаської області. Закінчив Канівське училище культури та Уманський державний педагогічний університет ім. П.Тичини. Викладач кафедри української літератури цього ж університету. Керівник літературного гуртка „У „Софіївці”, редактор університетського видання „Боговиця”.
Автор поетичних збірок: „Оглянься” (1999), „День як день” (2000), „Любосвіт” (2002), „Оддячиться колись” (2005), „Май…„ Софіївка ” … Жасмин” (2006), „На сьомім небі” (2007), „Любов” (2008), „За райдугу” (2009), „У подиві” (2010), „…мимодення, мимолюб'я…” (2011), "Вінки сонетів" (2018).
Лауреат обласної літературної премії „Берег надії” ім. В. Симоненка ( 2005), літературних премій ім. Б. Нечерди (2006), ім. Я. Дорошенка (2012).
Член НСПУ з 2002 р.
Ракшанов Володимир Борисович
Прозаїк, літературознавець.
Народився 26 серпня 1956 року в с. Мехедівка Драбівського району Черкаської області. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка.
Автор книг: „Абетка для малечі”, „Лорнет старої діви” (1993), „Творчість гетьмана Івана Мазепи, його постать у світовій літературі і публіцистиці” (1995), „Будять дзвони” (2000), „Гетьман Іван Мазепа” (2005), „Життєпис Івана Мазепи” (2007), „Привіт, Америко!” (2011), книги для дітей ,,Чумаки-чумаченьки” (2006).
Член НСПУ з 1997 р
Сафроненко Петро Дмитрович
Поет.
Народився 11 липня 1937 року в м. Сміла Черкаської області. Закінчив Черкаський педагогічний інститут. Працював учителем української мови та літератури.
Автор поетичних збірок: „На лезі ножа” (2007), „Колодязі” (2007), „Волошка на стерні” (2011).
Член НСПУ з 2012 р.
Скорина Віктор Григорович
Поет.
Народився 9 серпня 1948 року в Черкасах. Закінчив Мліївський радгосп-технікум. Працював помічником майстра на трикотажній фабриці.
Автор поетичних збірок: "Міська осінь" (1999), "Акваріум" (2000), "Сонце" (2001), "Із літа в осінь переліт" (2009), "Доторки" (2012), "Реалії" (2021), "Пелюсткова заметіль" (2023).
Член НСПУ з 2017 року.
Скорина Людмила Вікторівна
Літературознавиця, критикиня.
Народилася 30 жовтня 1973 року в м. Черкаси. Закінчила Черкаський педагогічний інститут за спеціальністю „Українська мова і література та історія” (1995), аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури та компаративістики Інституту української філології і соціальних комунікацій Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького.
Авторка підручників : „Література і літературознавство українського зарубіжжя: курс лекцій” (2002, 2005), ,,Аналіз художнього твору" (2013); монографій : „Звитяга слова, роздумів і діла : поезія Яра Славутича” (2007), „Українська драма 30-х рр. як модель масової культури та історія драматургії у постатях” (2007), у співавт. з Т. Свербіловою), „Від модерну до авангарду: жанрово-стильова парадигма української драматургії першої третини XX століття” (2009), у співавт. з Т. Свербіловою, Н. Малютіною; збірки статей „Мистецтво складати пазли : статті, рецензії, есе” (2012), а також більше 100 статей у фахових виданнях.
Членкиня НСПУ з 2012 р.
Солодар Олександр Іванович
Поет, прозаїк, літературознавець, дослідник історії та літератури Черкащини.
Народився 2 січня 1970 року в м. Чигирин Черкаської області. Закінчив історичний факультет Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. Вчителював, працював науковим співробітником Національного історико-культурного заповідника „Чигирин”, головним спеціалістом управління з питань внутрішньої політики Черкаської облдержадміністрації. Викладач Національної академії Служби безпеки України.
Очолював літературну студію ,,Слово” (м. Чигирин, 1996-1998), Черкаське обласне літературне об'єднання ім. В. Симоненка (1999-2008), літературний клуб ,,Сяйво талантів” (м. Черкаси, 2010-2011).
Автор поетичних збірок: „Чорний пілігрим” (1999), „Апостол” (2004), „Мене одним цілунком сотвори… ”, „Привиди Чорного шляху” (2007), „Клинопис розбитого серця” (2012); книги-розмальовки для дітей „Запросини у казку” (2010); книги „Нариси з історії Чигиринщини” (2003), семи книг краєзнавчої серії „Невідома Чигиринщина”: „Мрія про море” (2008 ), „Як були Коцурці…” (2009), „Галаганівка” ( 2010), „Отаман Мамай” (2011), „У полум’ї війни” (2012), „З пам'яті народної” (2016), „Тіньки” (2017). Автор ідеї, редактор та упорядник альманахів Черкаського обласного літературного обєднання ім. В. Симоненка ,,Четвер” (2002) та ,,Незабаром” (2008).
Член НСПУ з 2006 р.
Солончук Людмила Леонідівна
Поетеса.
Народилася 26 серпня 1965 року в м. Умань Черкаської області. Закінчила Ватутінське медичне училище та Уманський державний педагогічний університет ім. П.Тичини. Керівник районного літературно-мистецького об’єднання „Звенигора”.
Авторка поетичних збірок: „Дожниця” (2002), „Птах туману” (2003), „Поки летить стріла” (2004), „Візьми мене до раю” (2007), „Мелодія двох сердець” (збірка пісень), „Чекання вишневого Бога” (2009), „На спокутницькій тверді” (2013), „Спасівчане небо” (2015), "Поверне голуб до ковчега" (2021); збірок для дітей „Каштанове малятко” (2010), „Прилітай, журавлику!” (2012), „Вітер у гостях” (2015).
Делегат 5-го з’їзду письменників України.
Лауреат Всеукраїнської премії ім. О.Олеся (2009), літературної ім. В. Мисика (2010), Першого міжнародного літературного конкурсу „Козацька балачка” (2011).
Членкиня НСПУ з 2005 р.
Стеценко Станіслав Миколайович
Прозаїк, журналіст.
Народився 18 березня 1961 року в м. Докучаєвськ Донецької області. Закінчив Харківський інститут радіоелектроніки. Працював журналістом, політтехнологом, редактором, видавцем.
Автор детективів, триллерів, авантюрних романів: „КДБ проти Ніндзя”, „Чорна акула в червоній воді” (1995, 1999), „Сексодром” (1996, 2009), „Сенсація”, „Монстр”, „Вся влада радам!” (2007); історичного роману ,,Війни художників” (2014, 2016). Один із авторів „Антології українського жаху”, „ Антології сучасної української прози”.
Дипломант Міжнародного літературного конкурсу „Гранослов” ( 1996).
Член НСПУ з 1997 р
Тараненко Людмила Василівна
Поетеса, прозаїк, критик.
Народилася 11 жовтня 1948 року в м. Сміла Черкаської області. Закінчила Смілянський технікум харчової промисловості та Черкаський державний педагогічний інститут. Працювала інженером, кореспондентом-організатором Бюро пропаганди художньої літератури у Черкаській області, головним редактором часопису „Холодний Яр”. Голова Черкаської обласної письменницької організації (1992 - 1999 рр.). Обиралася секретарем НСПУ.
Авторка поетичних збірок: „Материнка” (1979), „Мій світлий день” (1985), „Подароване літо” (Австралія, 1991), „Терези” (1994), „Ненамолений храм” (1996), „Калиновий знак” (2004), "Стоїть душа перед порогом" (2018), "Дзеркала осені моєї" (2020), "Любове моя спасенна" (2021); книги прози „Квиток до Калинівки” (1990). Друкувалася у періодичних виданнях України, Росії, Білорусі, Польщі, Канади, Австралії.
Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка, Літературної імені Михайла Масла, Літературно-мистецької імені Михайла Старицького.
Заслужений працівник культури України.
Член НСПУ з 1987 р
Ткаченко Володимир Тарасович
Поет, прозаїк, гуморист.
Народився 21 серпня 1954 року у м. Кам’янка Черкаської області. Закінчив механічний факультет Запорізького машинобудівного інституту. Працював журналістом, видавцем.
Очолював Черкаську обласну письменницьку організацію. Голова Смілянських літературного об’єднання „ Тясмин” та міськрайонного благодійного фонду „ Тодось Осьмачка”.
Артист розмовного жанру.
Автор книг: „Стусани” (1992), „Не жалій батька в наймах” (2004), „Ойра-ойра” (2008), „Масковскій Клондайк” (2016), "Як був я маленьким" (2017); сценарію художнього фільму „Кіт з капустою” (2008); публікацій в українських, польських, англійських часописах.
Лауреат Першого обласного та Другого всеукраїнського фестивалів гумору й сатири, конкурсу „Вишневі усмішки”, другої та третьої премій Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв та п’єс „Коронація слова” (2004).
Член НСПУ з 2009 р.
Ткаченко Сергій Миколайович
Поет.
Народився 24 січня 1957 року в с. Надточаївка Шполянського району Черкаської області. Закінчив Черкаський педагогічний інститут. Працював науковим співробітником в літературно-меморіальному комплексі Шевченкової Керелівки, фермером.
Автор поетичної збірки „Керелівка” (1981), віршів для дітей „Лелеченята” (2015), "Поважчали слова" (2019), публікацій у обласній і всеукраїнській пресі та колективних збірниках; упорядник збірки „Слово про Слово” (2012).
Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Тодося Осьмачки.
Член НСПУ з 1993 р.
Чупак Таміла Петрівна
Поетеса, композитор, виконавиця музичних творів.
Народилася 14 травня 1968 року в м. Кам'янка Черкаської області.
Закінчила Черкаське державне музичне училище ім. С.Гулака-Артемовського, музично-педагогічний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. В.Винниченка.
Працювала викладачем Кам'янської ДМШ, музичним керівником дитячого садка, з 1996 року працює в Кам'янському державному історико-культурному заповіднику. Керівник Кам'янської дитячої літературної студії "Брость" імені Данила Кононенка, яку створила в 2016 році.
Автор поетичних збірок «Я молюся піснею до неба» (2010), «Білим по білому» (2014), «Перелуння» (2018), "ПриСутність" (2023), книг прози «Павутинова мелодія бабиного літа» (2015), "Соло горихвістки" (2023), книги для дітей «Косички у стані афекту» (2019), двох музичних збірок «У серце звуком семиструнним» (2008) і «Співограй» (2012).
Лауреатка Обласної премії ім. Порфирія Демуцького в галузі аматорської художньої творчості (2009), Всеукраїнського літературного конкурсу «Лоскотон» (2019), Всеукраїнської літературної премії ім. І. Дробного, Літературної премії ім. М. Чабанівського, премії ім. В. Стефаника, Краєзнавчих премій ім. М. Максимовича та М. Шкаліберди, багатьох обласних композиторських конкурсів, Всеукраїнського конкурсу романсів «Осіннє рандеву» в номінації "кращий композитор" (2008), .
Членкиня НСПУ з 2019 р.
Членкиня Всеукраїнської музичної спілки з 2011р.
Шамрай Микола Якович
Поет, прозаїк.
Народився 8 грудня 1951 року на хуторі Згар Золотоніського району Черкаської області. Закінчив Черкаський державний педагогічний інститут.
Автор книг: „Великодній дзвін” (1993), „Доле, грішниця моя” (1994), „Рвані дороги в долоні моїй” (1999), „Хресний вік” (2004), „Клятва грому” (2013), "Пророча течія" (2020), "Лірика" (2022).
Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка, Літературної премії імені Михайла Масла.
Делегат 5-го з’їзду письменників України.
Член НСПУ з 1997 р.
Шинкарук Світлана
Поет, прозаїк, перекладач.
Народилася 18 вересня 1983 року у місті Чигирин Черкаської області. Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Здобула науковий ступінь кандидата філологічних наук зі спеціальності «українська мова». Працює перекладачем із романських мов. Улюблена – іспанська мова.
Автор наукового дослідження «Лінгвопоетика ронделевого вірша Миколи Боровка» (2008) та поетичної збірки «Без-Смертник» (2011), книги перекладів іспанською мовою новел Олени Довгань «Побачення блакитної сукні».
Друкувалася у альманахах «Сві-й-танок» (2003), «Україна – моя Батьківщина» (2006), часописі «Холодний Яр», «Хортиця», «Радосинь», місцевій періодиці.
Лауреатка Всеукраїнських конкурсів «Нові імена України» та «Інтелектуал ХХІ століття».
Членкиня НСПУ з 2020 р
Швед (Зеленько) Ірина Вікторівна
Поетеса.
Народилася 29 серпня 1986 року в с. Хацьки Черкаського району Черкаської області. Закінчила Інститут української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького.
Авторка поетичної збірки „Переселення” та книги-розфарбовки віршів для дітей „Сів метелик на жирафу” (2012), публікацій в часописі „Холодний Яр”, збірниках молодих письменників „Ірпінські світанки”, „Перше слово”, альманахах Черкаського обласного літературного об’єднання ім. В.Симоненка „Незабаром” (2008), „Спалах” (2010), „Антологія сонячних снів” (2012), колективних збірках літературно-творчої студії „Версія” Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького: „Мелодії смарагдової мушлі” (2005), „Світлотіні теплих слідів” (2010), „Мовне обличчя міста”, антології сучасних письменників України „Літпошта” (2010).
Стипендіатка Міжнародної програми обдарованої молоді видавництва „Смолоскип” (2009), лауреат Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт (м. Одеса, 2009). Учасниця Всеукраїнської наради молодих літераторів (Ірпінь, 2007).
Членкиня НСПУ з 2013 року