Коли говорять гармати… Антологія української воєнної прози ХХ століття
Війна — це завжди боротьба — за себе і з
собою. Це душевні метання і звіряче прагнення вижити попри будь-що. Та навіть
за таких умов люди намагаються зберегти духовність і культуру. Прикладом цього
є тексти антології «Коли говорять гамати», створені під час і після непростих
часів визвольної боротьби. До антології увійшли тексти на довколавоєнну
тематику Г. Косинки, Л. Первомайського, В. Підмогильного, І. Сенченка, О.
Слісаренка, Г. Тютюнника, М. Хвильового, Ю. Яновського. У них висвітлено
атмосферу громадянської братовбивчої війни, червоного терору, навали
гітлерівських нацистів і наслідки фашистської політики для всієї Європи, а
також поневіряння дітей війни, відірваних від коріння й батьківської землі.